Методична робота:Використання ігрових форм навчання на уроках іноземної мови в початкових классах.

ОДНИМ ІЗ ПРІОРИТЕТНИХ ЗАВДАНЬ СУЧАСНОЇ ШКОЛИ ВИЗНАЧЕНО АКТИВІЗАЦІЮ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ, ЯКА ЗАБЕЗПЕЧУЄТЬСЯ ЕФЕКТИВНИМИ МЕТОДАМИ І ТЕХНОЛОГІЯМИ НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ. У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ ЗАКЛАДАЮТЬСЯ ОСНОВИ ЗНАНЬ, УМІНЬ І ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК, ЯКІ НЕОБХІДНІ ДЛЯ ПОДАЛЬШОГО НАВЧАННЯ, ФОРМУЮТЬСЯ МОРАЛЬНІ РИСИ І ЯКОСТІ, ВМІННЯ ДІТЕЙ САМОСТІЙНО ОВОЛОДІВАТИ ЗНАННЯМИ, ПРОБУДЖУЄТЬСЯ ІНТЕРЕС ДО НАВЧАННЯ, ДО ТВОРЧИХ ПОШУКІВ, АЛЕ ЦЕЙ ПРОЦЕС УСКЛАДНЮЄТЬСЯ ВІКОВИМИ ОСОБЛИВОСТЯМИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ: СЛАБКИМ ПЕРЕКЛЮЧЕННЯМ УВАГИ, ЇЇ НЕСТІЙКІСТЮ, МИМОВІЛЬНІСТЮ ПАМ'ЯТІ ТА МИСЛЕННЯ. ОДНИМ ІЗ ЕФЕКТИВНИХ ЗАСОБІВ РОЗВИТКУ ІНТЕРЕСУ ДО НАВЧАЛЬНОГО ПРЕДМЕТА ПОРЯД З ІНШИМИ МЕТОДАМИ ТА ПРИЙОМАМИ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ НА УРОКАХ, Є ДИДАКТИЧНА ГРА.          СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ВПЛИВ ГРИ НА УЧНІВ ВИЯВЛЯЄТЬСЯ В ПОДОЛАННІ БОЯЗНІ ГОВОРИТИ (СПІЛКУВАТИСЯ) НА ІНОЗЕМНІЙ МОВІ ТА В ФОРМУВАННІ КУЛЬТУРИ СПІЛКУВАННЯ. ГРА ПОРОДЖУЄ ІНТЕРЕС ДО КРАЇНИ, МОВА ЯКОЇ ВИВЧАЄТЬСЯ; ДО ЧИТАННЯ ЗАРУБІЖНОЇ ПРЕСИ ТА ЛІТЕРАТУРИ. ВОНА ФОРМУЄ ЗДІБНОСТІ ПРИЙМАТИ САМОСТІЙНІ РІШЕННЯ, ОЦІНЮВАТИ СВОЇ ДІЇ ТА ДІЇ ІНШИХ, СПОНУКАЄ АКТУАЛІЗУВАТИ СВОЇ ЗНАННЯ. 2.1 ЗАСТОСУВАННЯ ІГОР ТА ІГРОВИХ ЕЛЕМЕНТІВ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ ВАЖЛИВЕ ПИТАННЯ, ЯКЕ ВИРІШУЄ ВЧИТЕЛЬ НА КОЖНОМУ УРОЦІ: ЯК ВИКЛИКАТИ ДО ЖИТТЯ ВНУТРІШНІ СИЛИ УЧНЯ, ЗБУДИТИ ІНТЕРЕС ДО ТОГО, ЩО ВИВЧАЄТЬСЯ, АКТИВІЗУВАТИ ЙОГО ПРАГНЕННЯ ДО ЗБАГНЕННЯ НОВОГО? ДЛЯ ЦЬОГО НЕОБХІДНО УРІЗНОМАНІТНИТИ  ФОРМИ І МЕТОДИ ЯК ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ В ЦІЛОМУ, ТАК І ОКРЕМИХ ЙОГО ЕТАПІВ. ТАКИМ ЧИНОМ, ГРА МАЄ БУТИ НЕВІД’ЄМНИМ ЕЛЕМЕНТОМ КОЖНОГО УРОКУ Й НІ В ЯКОМУ РАЗІ НЕ ПРОТИСТАВЛЯТИСЯ «ГОЛОВНІЙ» ЧАСТИНІ УРОКУ. НАПРИКЛАД, НА ПОЧАТКУ УРОКУ ВЧИТЕЛЬ ЗАХОДИТЬ ДО КЛАСУ І ПРОПОНУЄ УЧНЯМ ЗРОБИТИ КОЛО. ДАЛІ ГОВОРИТЬ : «LOOK AT ME AND SAY: НOW ARE YOU?» НА ПЕРШИЙ ПОГЛЯД ПИТАННЯ ДУЖЕ ПРОСТЕ, АЛЕ ВАЖЛИВЕ. ДІТИ ПО ЧЕРЗІ ОТРИМУЮТЬ М’ЯЧ, ВІДПОВІДАЮТЬ НА ЗАПИТАННЯ, НЕПОМІТНО ЗОСЕРЕДЖУЮТЬСЯ, НАЛАШТОВУЮТЬСЯ НА УРОК АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ. УЧНІ ПОВТОРИЛИ РІЗНОМАНІТНІ ВАРІАНТИ ВІДПОВІДЕЙ. УРОК ПРОДОВЖУЄТЬСЯ: «GUESS. WHAT WILL WE DO AT THE LESSON?» ШКОЛЯРІ ВІДПОВІДАЮТЬ: «WЕ WILL READ. WRITE. LISTEN».  У ТАКИЙ СПОСІБ ЛЕГКО ЗАКРІПЛЮЄТЬСЯ ВИВЧЕННЯ МАЙБУТНЬОГО ЧАСУ ДІЄСЛОВА  PRESENT INDEFINITE. ТАКІ ІГРОВІ МОМЕНТИ КОРИСНО ВИКОРИСТОВУВАТИ НА ВСІХ ЕТАПАХ УРОКУ. ТОДІ ГРА БУДЕ ОРГАНІЧНО ПОВ’ЯЗАНА З УРОКОМ, І ДІТЯМ ПРОСТО БУДЕ ЦІКАВО. ТАК, БАЖАЮЧИ ПЕРЕВІРИТИ, ЯК УЧНІ ЗАСВОЇЛИ СЛОВА НА ПОПЕРЕДНЬОМУ УРОЦІ,ВЧИТЕЛЬ ЗАПИТУЄ: «WHAT IS THERE IN THE BOX?».А ПОТІМ, ПОЯСНЮЮЧИ ВЖИВАННЯ ДІЄСЛОВА MAY. МОЖЕ ЗАПРОПОНУВАТИ ГРУ «FATHER, MAY I TAKE ONE STEP?»ЗВІСНО, СПРАВА НЕ В КІЛЬКОСТІ ІГОР, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ НА УРОЦІ. ЙДЕТЬСЯ ПРО ЗАГАЛЬНУ ІГРОВУ АТМОСФЕРУ, ЯКА ДОЗВОЛЯЄ ВЧИТЕЛЕВІ ЗАЦІКАВИТИ УЧНІВ, НАЛАШТОВУЮЧИ НА СПРИЙНЯТТЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ ЧИ НА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО. ХОТІЛОСЯ Б ВИДІЛИТИ ЦІЛІ  ВИКОРИСТАННЯ ІГОР НА УРОКАХ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ. ОСНОВНИХ ЦІЛЕЙ ШІСТЬ: 1) ФОРМУВАННЯ ПЕВНИХ НАВИЧОК; 2) РОЗВИТОК ПЕВНИХ МОВНИХ УМІНЬ; 3) НАВЧАННЯ УМІННЮ СПІЛКУВАТИСЯ; 4) РОЗВИТОК НЕОБХІДНИХ ЗДІБНОСТЕЙ І ПСИХІЧНИХ ФУНКЦІЙ; 5) ПІЗНАННЯ (У СФЕРІ СТАНОВЛЕННЯ ВЛАСНЕ МОВИ); 6) ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ МОВНОГО МАТЕРІАЛУ. ІГРИ МОЖНА ПОДІЛИТИ НА ПРЕДМЕТНІ ТА СЮЖЕТНІ. ПРЕДМЕТНІ ПРИЗНАЧЕНІ ДЛЯ ПІЗНАННЯ ПОВНИХ ЯВИЩ І ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ, КРІМ ТИХ, ЯКІ МІСТЯТЬ ЗВ’ЯЗКИ ТА СТОСУНКИ МІЖ ЛЮДЬМИ. СЮЖЕТНІСТЬ ІГРИ ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ ТИМ, ЩО ОХОПЛЮЮТЬ ЗАКОНОМІРНОСТІ ЛЮДСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Й СПІЛКУВАННЯ. ВОНИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА ВИРОБНИЧІ Й ТРЕНІНГОВІ. ВИРОБНИЧІ ІГРИ У СВОЮ ЧЕРГУ, ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА ІМІТАЦІЙНІ, РОЛЬОВІ, ДІЛОВІ. ОСТАННІ Є СИНТЕЗОМ ДВОХ ПОПЕРЕДНІХ (ІМІТАЦІЙНИХ І РОЛЬОВИХ), ВОНИ НАЙБІЛЬШ СКЛАДНІ. ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ДІЛОВИХ ІГОР ПОТРІБНІ ПЕВНИЙ ДОСВІД, ЯКИЙ МОЖНА НАБУТИ У НАВЧАЛЬНИХ ІГРАХ ІНШИХ ВИДІВ [15, С. 53]. ЩОДО РОЛЬОВИХ ВІДНОШЕНЬ У СЮЖЕТНИХ ІГРАХ, ТО ЇХ ПРИЙНЯТО ДІЛИТИ НА СИМЕТРИЧНІ Й АСИМЕТРИЧНІ. ПРИ СИМЕТРИЧНИХ РОЛЬОВИХ ВІДНОСИНАХ  УЧАСНИКИ ГРИ ВИСТУПАЮТЬ НОСІЯМИ ОДНІЄЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОЛІ, НАПРИКЛАД: БРАТ – СЕСТРА, УЧЕНЬ – УЧЕНЬ, ВЧИТЕЛЬ – ВЧИТЕЛЬ. СИТУАЦІЇ ТАКОГО СПІЛКУВАННЯ СПРЯМОВАНІ НА РОЗВИТОК УМІНЬ БУДУВАТИ ВЗАЄМОВІДНОСИНИ З НОСІЄМ РОЛІ, ОБГОВОРЮВАТИ І ВИРІШУВАТИ ПРОБЛЕМИ В МЕЖАХ ЗАГАЛЬНОГО СОЦІАЛЬНОГО КОНТЕКСТУ. АСИМЕТРИЧНІ ВІДНОШЕННЯ СПОСТЕРІГАЮТЬСЯ ТОДІ, КОЛИ УЧАСНИКИ СПІЛКУВАННЯ РІЗНЯТЬСЯ МІЖ СОБОЮ СОЦІАЛЬНИМИ ОЗНАКАМИ. НАПРИКЛАД: УЧЕНЬ – УЧИТЕЛЬ, УЧЕНЬ – УЧЕНЬ (ЯКЩО ВОНИ НАЛЕЖАТЬ ДО РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП) ТА ІН. АСИМЕТРИЧНІ ВІДНОШЕННЯ ВПЛИВАЮТЬ І НА ПОВНУ ПОВЕДІНКУ ВІДНОСНО ДО РОЛІ ТА СТАТУСУ ПАРТНЕРА. РОЛЬОВІ ВІДНОШЕННЯ МІЖ УЧАСНИКАМИ ГРИ Є ОСНОВНИМИ ПАРАМЕТРАМИ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ ХАРАКТЕР ЕМОЦІЙ. ЗАЛЕЖНО ВІД КОНКРЕТНОЇ ДИДАКТИЧНОЇ МЕТИ НЕСТАНДАРТНОГО УРОКУ, ІНДИВІДУАЛЬНИХ, ВІКОВИХ І ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ДІТЕЙ, СЮЖЕТНО-РОЛЬОВУ ГРУ МОЖНА ПРОВОДИТИ З ОДНИМ УЧНЕМ, ГРУПОЮ АБО З ЦІЛИМ КЛАСОМ [9, С.15-22].  ЯК ОЦІНЮВАТИ РЕЗУЛЬТАТИ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР? ЯКЩО ПІСЛЯ ГРИ ВМІННЯ Й НАВИЧКИ УЧНІВ НЕ ЗРОСТАЮТЬ, ЦЕ ОЗНАЧАЄ, ЩО ГРА НЕ ЕФЕКТИВНА І РЕЗУЛЬТАТИ ЇЇ ВПРОВАДЖЕННЯ НЕГАТИВНІ. ПРИЧИН НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ МОЖЕ БУТИ ДВІ:  ПЕРША – ЯКІСТЬ САМОЇ ГРИ НИЗЬКА І НЕ ВІДПОВІДАЄ ВИМОГАМ; ДРУГА – МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ГРИ МАЄ СЕРЙОЗНІ ВІДХИЛЕННЯ ВІД НАЛЕЖНОГО РІВНЯ. ПОЗИТИВНИЙ ЕФЕКТ ВІД ВИКОРИСТАННЯ ІГОР ДЛЯ НАВЧАННЯ МАЄ ВИЯВИТИСЯ ОДРАЗУ Ж ПІСЛЯ ГРИ. ВІН ЛЕГКО ВИЯВЛЯЄТЬСЯ В МОРАЛЬНОМУ ЗАДОВОЛЕННІ ВІД ГРИ ЇЇ УЧАСНИКІВ.  ВІД УРОКУ ДО УРОКУ ПОВИННІ ЗМІНЮВАТИСЯ СЮЖЕТИ, ІГРОВІ СИТУАЦІЇ. ПОСТУПОВО ЦІКАВА ГРА, ТВОРЧА КОМПОЗИЦІЯ СЛІВ ПЕРЕРОСТАЮТЬ У СПРАВЖНЮ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНУ ПРАЦЮ. РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ ТАКИХ УРОКІВ ПІДТВЕРДЖУЄТЬСЯ ПРАКТИКОЮ. ПРИВЕДЕНІ ПРИЙОМИ І МЕТОДИ ДОПОМАГАЮТЬ ЗАКРІПИТИ І ЗДІЙСНИТИ ПЕРЕВІРКУ ТЕОРЕТИЧНОГО І ПРАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ.  СУЧАСНА ДИДАКТИКА, ЗВЕРТАЮЧИСЬ ДО ІГРОВИХ ФОРМ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ, СПРАВЕДЛИВО ВБАЧАЄ В НИХ МОЖЛИВОСТІ ЕФЕКТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ПЕДАГОГА ТА УЧНІВ, ПРОДУКТИВНОЇ ФОРМИ ЇХ СПІЛКУВАННЯ З НАЯВНИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ ЗМАГАННЯ, БЕЗПОСЕРЕДНОСТІ, ПРИРОДНОГО ІНТЕРЕСУ. ВИЗНАЧАЛЬНИМИ ПРИ ЦЬОМУ Є ДУМКИ КЛАСИКІВ ПЕДАГОГІКИ. А.С.МАКАРЕНКО НАЗИВАВ ГРУ УСВІДОМЛЕНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ, А РАДІСТЬ ГРИ –  РАДІСТЮ ТВОРЧОЮ , РАДІСТЮ ПЕРЕМОГИ. В.О.СУХОМЛИНСЬКИЙ ВВАЖАВ,ЩО У ГРІ РОЗКРИВАЄТЬСЯ ПЕРЕД ДІТЬМИ СВІТ, ТВОРЧІ МОЖЛИВОСТІ ОСОБИСТОСТІ. БЕЗ ГРИ НЕМАЄ І НЕ МОЖЕ БУТИ ПОВНОЦІННОГО ДИТЯЧОГО РОЗВИТКУ.     ОСНОВНИМ СТИМУЛОМ, МОТИВОМ ВИКОНАННЯ ДИДАКТИЧНОГО ЗАВДАННЯ Є НЕ ПРЯМА ВКАЗІВКА ВЧИТЕЛЯ ЧИ БАЖАННЯ УЧНІВ ЧОГОСЬ НАВЧИТИСЯ, А ПРИРОДНЕ ПРАГНЕННЯ ДО ГРИ, БАЖАННЯ ДОСЯГТИ ІГРОВОЇ МЕТИ, ВИГРАТИ. САМЕ ЦЕ СПОНУКАЄ ШКОЛЯРІВ ДО РОЗУМОВОЇ АКТИВНОСТІ, ЯКОЇ ВИМАГАЮТЬ УМОВИ І ПРАВИЛА ГРИ (КРАЩЕ СПРИЙМАТИ ОБ'ЄКТИ І ЯВИЩА НАВКОЛИШНЬОГО СВІТУ, УВАЖНІШЕ ВСЛУХОВУВАТИСЯ, ШВИДШЕ ОРІЄНТУВАТИСЯ НА ПОТРІБНУ ВЛАСТИВІСТЬ, ПІДБИРАТИ І ГРУПУВАТИ ПРЕДМЕТИ ТА ІН.). ДИДАКТИЧНА ГРА ЯК САМОСТІЙНА ІГРОВА ДІЯЛЬНІСТЬ МОЖЛИВА ЛИШЕ ЗА ДОСТУПНОСТІ ДИДАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ ДЛЯ СПРИЙНЯТТЯ ШКОЛЯРАМИ, НАЯВНОСТІ У НИХ ІНТЕРЕСУ ДО ГРИ, ЗАСВОЄННЯ НИМИ ПРАВИЛ ТА ІГРОВИХ ДІЙ, ЯКІ, У СВОЮ ЧЕРГУ, ЗАЛЕЖАТЬ ВІД РІВНЯ ІГРОВОГО ДОСВІДУ. ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ДИДАКТИЧНІ ІГРИ СТИМУЛЮВАЛИ РІЗНОБІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ І ЗАДОВОЛЬНЯЛИ ІНТЕРЕСИ УЧНІВ, ВЧИТЕЛЬ ПОВИНЕН ДОБИРАТИ   ЇХ  ВІДПОВІДНО ДО ПРОГРАМИ ДЛЯ КОЖНОЇ ВІКОВОЇ ГРУПИ, ВРАХОВУЮЧИ ПІЗНАВАЛЬНИЙ ЗМІСТ, СТУПІНЬ СКЛАДНОСТІ ІГРОВИХ ЗАВДАНЬ І ДІЙ. ТВОРЧЕ СТАВЛЕННЯ ПЕДАГОГА ДО СПРАВИ Є ПЕРЕДУМОВОЮ ПОСТІЙНОГО І ПОСТУПОВОГО УСКЛАДНЕННЯ, РОЗШИРЕННЯ ВАРІАТИВНОСТІ ІГОР. ЯКЩО В УЧНІВ ЗГАСАЄ ІНТЕРЕС ДО ГРИ, ВЧИТЕЛЬ ІНІЦІЮЄ СПІЛЬНЕ ПРИДУМУВАННЯ НОВИХ ІГРОВИХ ЗАВДАНЬ, УСКЛАДНЕННЯ ПРАВИЛ, ВКЛЮЧЕННЯ ДО ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ РІЗНИХ АНАЛІЗАТОРІВ І СПОСОБІВ ДІЙ, АКТИВІЗАЦІЮ ВСІХ УЧАСНИКІВ ГРИ. ДИДАКТИЧНА ГРА ЗБАГАЧУЄ ЧУТТЄВИЙ ДОСВІД ДИТИНИ, ЗАБЕЗПЕЧУЄ РОЗВИТОК СПРИЙМАННЯ. РОЗВ'ЯЗАННЯ ДИДАКТИЧНОГО ЗАВДАННЯ ФОРМУЄ ТАКОЖ І ВОЛЮ. ДОБРОСОВІСНЕ ВИКОНАННЯ ПРАВИЛ ВИМАГАЄ ВИТРИМКИ, ДИСЦИПЛІНОВАНОСТІ, ПРИВЧАЄ ДО ЧЕСНОСТІ, СПРАВЕДЛИВОСТІ, ВПЛИВАЄ НА РОЗВИТОК ДОВІЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ, ОРГАНІЗОВАНОСТІ. ЗМІСТ І ПРАВИЛА ДИДАКТИЧНИХ ІГОР ДОПОМАГАЮТЬ ФОРМУВАННЮ В УЧНІВ МОРАЛЬНИХ УЯВЛЕНЬ І ПОНЯТЬ (ПРО БЕРЕЖНЕ СТАВЛЕННЯ ДО ПРЕДМЕТІВ ЯК ПРОДУКТІВ ПРАЦІ ДОРОСЛИХ, ПРО НОРМИ ПОВЕДІНКИ, СТОСУНКИ З ОДНОЛІТКАМИ І ДОРОСЛИМИ ТОЩО).    ГРА, ЯК ВІДОМО, Є НАЙПРИРОДНІШОЮ І НАЙПРИВАБЛИВІШОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ДЛЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ. ЩЕ К.Д. УШИНСЬКИЙ ПИСАВ,ЩО ЗРОБИТИ СЕРЙОЗНЕ ЗАНЯТТЯ ДЛЯ ДИТИНИ ЦІКАВИМ – ОСЬ ЗАВДАННЯ ПОЧАТКОВОГО НАВЧАННЯ. КОЖНА ЗДОРОВА ДИТИНА ПОТРЕБУЄ ДІЯЛЬНОСТІ І ДО ТОГО Ж СЕРЙОЗНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. З ПЕРШИХ ЖЕ УРОКІВ ТРЕБА ПРИВЧАТИ ДИТИНУ ПОЛЮБИТИ СВОЇ ОБОВ’ЯЗКИ Й ЗНАХОДИТИ ПРИЄМНІСТЬ В ЇХ ВИКОНАННІ . САМЕ ЗАВДЯКИ ІГРОВИМ ФОРМАМ ЗАНЯТЬ ВДАЄТЬСЯ ЗАЛУЧИТИ ПАСИВНИХ УЧНІВ ДО СИСТЕМАТИЧНОЇ РОЗУМОВОЇ ПРАЦІ, ДАТИ ЗМОГУ ДИТИНІ ВІДЧУТИ УСПІХ, ПОВІРИТИ В СВОЇ СИЛИ. І СПОСТЕРЕЖЕННЯ ПОКАЗУЮТЬ ЩО УЧНІ, ЯКІ БУЛИ НЕ ДУЖЕ ОХОЧІ ДО СЕРЙОЗНОГО І СИСТЕМАТИЧНОГО ТРЕНУВАННЯ І ЯКІ ПРОТЕСТУВАЛИ ПРОТИ ВИМОГИ «ПРОЧИТАЙ СТОРІНКУ», ЗМОГЛИ ПОДОЛАТИ ТРУДНОЩІ ЧИТАННЯ САМЕ ЧЕРЕЗ ГРУ.  ПИТАННЯ РАЦІОНАЛЬНОЇ, ВИПРАВДАНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ГРИ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ПЕВНИЙ ЧАС БУЛО ПРЕДМЕТОМ НАЙШИРШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ СУЧАСНИХ ПЕДАГОГІВ. ТАК, У ПРАЦЯХ Н.БІБІК, Н.ПІДГОРНОЇ, Н.СКРИПЧЕНКО ВІДЗНАЧАЛОСЬ, ЩО МІСЦЕ ГРИ В НАВЧАЛЬНОМУ  ПРОЦЕСІ  ЗМІНЮЄТЬСЯ: ЧИМ  МЕНШЕ РОЗВИНЕНИЙ ВОЛЬОВИЙ КОМПОНЕНТ ДІЯЛЬНОСТІ У ДІТЕЙ, ТИМ ЧАСТІШЕ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ІГРОВІ ФОРМИ. У ПРОЦЕСІ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ УЧНІВ ГРА ПОСТУПОВО ВІДХОДИТЬ НА ДРУГИЙ ПЛАН, ПОСТУПАЮЧИСЬ СУТО «АКАДЕМІЧНИМ» ЗАСОБАМ НАВЧАННЯ. ДОЦІЛЬНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ГРИ НА ТИХ ЧИ ІНШИХ ЕТАПАХ УРОКУ ЗАЛЕЖИТЬ ТАКОЖ І ВІД РІВНЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК УЧНІВ ТА ВІД СКЛАДНОСТІ ДИДАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ, ЯКІ СТОЯТЬ ПЕРЕД НИМИ. ГРА ДОПОМАГАЄ УЧНЯМ, КОЛИ ВАЖКО, КОЛИ Є НЕОБХІДНІСТЬ СТВОРИТИ ДОДАТКОВИЙ ЕМОЦІЙНИЙ ФОН НАВЧАННЯ, ОПОСЕРЕДКОВАНО ВПЛИВАТИ НА ХІД І РЕЗУЛЬТАТИ ЇХНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. НА МОЮ ДУМКУ, НАВЧАЛЬНА ГРА НЕСЕ В СОБІ ЗНАЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ АКТИВІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, НЕОБХІДНО ЛИШЕ ЯК В ТЕОРІЇ, ТАК І НА ПРАКТИЦІ ГЛИБШЕ РОЗКРИВАТИ САМЕ МЕХАНІЗМ ВЗАЄМОДІЇ НАВЧАЛЬНОГО ТА ІГРОВОГО КОМПОНЕНТ ПІЗНАВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ. НИЖЧЕ ДАЮТЬСЯ ПРИКЛАДИ ДЕЯКИХ ІГОР, ЯКІ МОЖУТЬ ВИКОРИСТОВУВАТИСЯ УРОКАХ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ТА В ПОЗАУРОЧНИЙ ЧАС. ФОНЕТИЧНІ ІГРИ                                                   НАЗВИ  СЛОВО           ВЧИТЕЛЬ АБО УЧЕНЬ   КИДАЄ   УЧНЯМ  ПО ЧЕРЗІ М’ЯЧА, НАЗИВАЮЧИ ЗВУК;  УЧНІ ПОВЕРТАЮТЬ М’ЯЧА, НАЗИВАЮЧИ З ЦИМ ЗВУКОМ СЛОВО.                                              ЯКИЙ ЗВУК Я ЗАДУМАЛА?           ВЧИТЕЛЬ НАЗИВАЄ ЛАНЦЮЖОК СЛІВ, В ЯКИХ ЗУСТРІЧАЄТЬСЯ ОДИН  І  ТОЙ САМИЙ ЗВУК. УЧНІ ПОВИННІ ЙОГО ВІДГАДАТИ.                                               ЛЕКСИЧНІ ІГРИ                                        ГРА «СНІГОВИЙ КЛУБОЧОК»           УЧНІ СІДАЮТЬ ПО ПРИНЦИПУ "КРУГЛОГО СТОЛА", У ЦЕНТРІ ЯКОГО - КАРТКИ З    ЛЕКСИКОЮ , ЯКА ВИВЧАЄТЬСЯ. ОДИН З УЧНІВ БЕРЕ КАРТКУ, ПОКАЗУЄ ЇЇ ТА ВЖИВАЄ ДАНЕ СЛОВО АБО ВИРАЗ У РЕЧЕННІ. ДРУГИЙ УЧЕНЬ БЕРЕ ІНШУ КАРТКУ ТА ПРИДУМУЄ НОВЕ РЕЧЕННЯ, ЯКЕ ЛОГІЧНО ПОВ’ЯЗАНЕ З ПОПЕРЕДНІМ ТОЩО.                                             ЧОТИРИ СТИХІЇ             ГРАЮЧІ СІДАЮТЬ ПО КОЛУ. ОДИН З НИХ КИДАЄ ДРУГОМУ М’ЯЧА АБО ХУСТКУ, ЗАВ’ЯЗАНУ ВУЗЛОМ, І НАЗИВАЄ ПРИ ЦЬОМУ ОДНУ З СТИХІЙ: ПОВІТРЯ, ВОДУ, ЗЕМЛЮ АБО ВОГОНЬ. УЧАСНИК ГРИ, ПО ЯКОГО ВІН ЗВЕРТАЄТЬСЯ, ПОВИНЕН ВІДРАЗУ НАЗВАТИ  ЖИВУ ІСТОТУ, ЯКА ЖИВЕ В НАЗВАНІЙ СТИХІЇ. НАПРИКЛАД, ЯКЩО БУЛО НАЗВАНО ПОВІТРЯ, ТО ПТАХА, ЯКЩО ВОДА - РИБУ, ЯКЩО ЗЕМЛЯ - ТВАРИНУ. ЯКЩО БУЛО НАЗВАНО ВОГОНЬ, ТО ВСІ ГРАЮЧІ ШВИДКО МІНЯЮТЬ СВОЇ МІСЦЯ АБО ВСІ ВСТАЮТЬ, ВИСОКО ПІДНІМАЮТЬ РУКИ, ДВА РАЗИ ОБЕРТАЮТЬСЯ І ЗНОВУ СІДАЮТЬ НА СВОЇ МІСЦЯ. ЯКЩО НА РАХУНОК 1,2,3 ХТОСЬ НЕ ЗМОЖЕ ВІДПОВІСТИ, ТОЙ ДАЄ ФАНТ. ПЕРЕД ГРОЮ РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ ПОВТОРИТИ ЗНАЙОМІ НАЗВИ ПТАХІВ, РИБ, ТВАРИН І ЗВІРІВ.                               ГРА НА ЗАСВОЄННЯ ПРАВИЛ ЧИТАННЯ                                  READ FLASH CARDS УЧИТЕЛЬ У ШВИДКОМУ ТЕМПІ ПОКАЗУЄ УЧНЯМ FLASH CARDS НА ВІДОМІ ПРАВИЛА ЧИТАННЯ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ВОНИ ПРАВИЛЬНО ПРОЧИТАЛИ ЇХ. ТОЙ, ХТО ПОМИЛИТЬСЯ, ВИБУВАЄ З ГРИ. КАРТКИ, ЩО БУЛИ НЕПРАВИЛЬНО  ПРОЧИТАНІ, ВІДКЛАДАЮТЬ У БІК, А ПОТІМ ЗНОВУ ЇХ ЧИТАЮТЬ УГОЛОС. ГРА ДЛЯ НАВЧАННЯ АУДІЮВАННЮ    ТВОРЧИЙ ДИКТАНТ УЧИТЕЛЬ ДИКТУЄ ОКРЕМІ РЕЧЕННЯ (СЛОВА, ФРАЗИ, РОЗПОВІДЬ), А УЧНІ МАЛЮЮТЬ ТЕ, ЩО ЧУЮТЬ. ПОТІМ РОБЛЯТЬ ПІДПИСИ ПІД МАЛЮНКАМИ (СЛОВА, ФРАЗИ, РЕЧЕННЯ, РОЗПОВІДЬ). В ДАНОМУ ВИПАДКУ ПАРАЛЕЛЬНО ВИРІШУЄТЬСЯ ЗАВДАННЯ   НАВЧАТИ ПИСЬМУ.                         ІГРИ ДЛЯ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВИХ НАВИЧОК                                                ОПИШИ                                                             ВСІ УЧАСНИКИ ПО ЧЕРЗІ ГОВОРЯТЬ ОДНЕ РЕЧЕННЯ ПО ЗМІСТУ ІЛЮСТРАЦІЇ, ДОТРИМУЮЧИСЬ ЛОГІКИ МОВЛЕННЯ. ПЕРЕМОЖЕЦЬ ТОЙ, ЧИЄ РЕЧЕННЯ БУДЕ ОСТАННІМ.                                         A BIRTHDAY PARTY УЧИТЕЛЬ ОБИРАЄ ВЕДУЧОГО І ГОВОРИТЬ: «RUSLANA IS NINE TODAY. LET’S HAVE A BIRTHDAY PARTY. GET YOUR PRESENTS READY ». УЧНІ БЕРУТЬ ІГРАШКИ І ПО ЧЕРЗІ ВІТАЮТЬ ДІВЧИНКУ. --GOOD MORNING, RUSLANA! I WISH YOU MANY HAPPY RETURNS OF THE DAY! --GOOD MORNING, PETER. --HOW OLD ARE YOU TODAY? --I AM NINE. --HERE IS MY PRESENT FOR YOU. --THANK YOU. ПІСЛЯ ТОГО, ЯК УСІ ДІТИ ПРИВІТАЮТЬ РУСЛАНУ, ВЧИТЕЛЬ ЗАПИТУЄ: “WHAT PRESENTS DO YOU HAVE?” ВЕДУЧА НАЗИВАЄ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ ВСІ РУСЛАНИНІ ПОДАРУНКИ.                                        ЛЕКСИЧНІ ІГРИ                                                                                                       RAINBOW      У КОЖНОГО УЧНЯ НА ПАРТАХ КОЛЬОРОВІ ОЛІВЦІ. ВЧИТЕЛЬ ПОЯСНЮЄ ПРАВИЛА ГРИ: ДІТИ, ВИ, МАБУТЬ, ПОМІЧАЛИ, ЩО ПІСЛЯ ДОЩУ, КОЛИ ІЗ-ЗА ХМАР   ВИГЛЯДАЄ СОНЕЧКО, З’ЯВЛЯЄТЬСЯ РІЗНОКОЛЬОРОВА ВЕСЕЛКА. ДАВАЙТЕ МИ ТАКОЖ НАМАЛЮЄМО ТАКУ ВЕСЕЛКУ, АЛЕ ІСНУЄ ОДНА УМОВА: ВИ НАМАЛЮЄТЕ КОЛЬОРИ ВЕСЕЛКИ В ТОМУ ПОРЯДКУ, ЯК Я ЗАРАЗ СКАЖУ : VIOLET, BLUE, RED, YELLOW, ORANGE,GREEN,BROWN.                                                               GUESS ,  WHAT  COLOUR  IS  IT?        НА ДОШЦІ – РІЗНОКОЛЬОРОВІ ПАПЕРОВІ ПРАПОРЦІ. ОДИН  З УЧНІВ ВИХОДИТЬ ДО ДОШКИ, ПОКАЗУЮЧИ НА КОНКРЕТНИЙ КОЛІР. ІНШИЙ УЧЕНЬ СТОЇТЬ В ЦЕЙ ЧАС СПИНОЮ ДО ДОШКИ. ПІСЛЯ ВКАЗУВАННЯ КОЛЬОРУ ПЕРШИМ УЧНЕМ ДРУГИЙ УЧЕНЬ ПОВЕРТАЄТЬСЯ І НАМАГАЄТЬСЯ ВГАДАТИ КОЛІР.  PUPIL 1: IS IT GREEN? PUPIL 2: NO, IT IS NOT. PUPIL 1: IS IT RED? PUPIL 2: YES, IT IS.                                                                                                               TELL, WHAT CAN BE RED (WHITE)...?     ВЧИТЕЛЬ ГОВОРИТЬ УЧНЯМ, ЩО НАС ОТОЧУЄ БАГАТО ПРЕДМЕТІВ РІЗНИХ КОЛЬОРІВ. Є РЕЧІ, ЯКІ БУВАЮТЬ ТІЛЬКИ ОДНОГО КОЛЬОРУ, А Є ПРЕДМЕТИ  РІЗНИХ КОЛЬОРІВ. TEACHER: TELL ME, WHAT CAN BE RED? PUPIL 1: BERRIES CAN BE RED. PUPIL 2: CHEEKS CAN BE RED. .                                                                   2.2  МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЗМІСТ МОВНОГО МАТЕРІАЛУ І ХАРАКТЕР ЗАВДАНЬ МАЮТЬ БУТИ ПІДІБРАНІ ВІДПОВІДНО ДО ВІКУ ШКОЛЯРІВ ТА РІВНЯ ПІДГОТОВКИ ПЕВНОГО КЛАСУ. НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ НАВЧАННЯ ОСОБЛИВОЇ УВАГИ ЗАСЛУГОВУЮТЬ ІГРИ НА ПРОСТЕ СПРИЙМАННЯ І ВІДТВОРЕННЯ МАТЕРІАЛУ, А НА НАСТУПНОМУ — НА РОЗВИТОК В УЧНІВ УМІНЬ ВИЯВЛЯТИ, ЗІСТАВЛЯТИ І ПОРІВНЮВАТИ ЯВИЩА ТА ФАКТИ; АНАЛІЗУВАТИ І УЗАГАЛЬНЮВАТИ ЇХ; РОБИТИ ПРАВИЛЬНІ ВИСНОВКИ ТОЩО. ГРУ ПІДБИРАЄ ВЧИТЕЛЬ, БО ЛИШЕ ВІН МОЖЕ ВИРІШИТИ, ЩО КРАЩЕ ЗАПРОПОНУВАТИ САМЕ ЦИМ УЧНЯМ.    ОСОБЛИВУ УВАГУ ПРИВЕРТАЮТЬ ДО СЕБЕ В МОЛОДШИХ КЛАСАХ ІГРИ-ДРАМАТИЗАЦІЇ, ОСНОВОЮ ЯКИХ Є КОРОТКА КАЗКА. ВОНИ КОРИСНІ ПЕРШ ЗА ВСЕ ТИМ, ЩО РОЗВИВАЮТЬ ОБРАЗНУ, ВИРАЗНУ МОВУ ДИТИНИ.  БЕРУЧИ УЧАСТЬ У ГРІ - ДРАМАТИЗАЦІЇ, ДИТИНА СТАЄ ОДНОЧАСНО ОБ’ЄКТОМ , НА ЯКИЙ СПРЯМОВАНА ВОЛЯ ВИКЛАДАЧА, І СУБ'ЄКТОМ, ЩО ПІЗНАЄ СВІТ. ДИДАКТИЧНА ГРА – ЦЕ ПРАКТИЧНА ГРУПОВА ВПРАВА З ВИРОБЛЕННЯ ОПТИМАЛЬНИХ РІШЕНЬ, ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ І ПРИЙОМІВ У ШТУЧНО СТВОРЕНИХ УМОВАХ, ЩО ВІДТВОРЮЮТЬ РЕАЛЬНУ ОБСТАНОВКУ.    ГОЛОВНА МЕТА РОЛЬОВОЇ ГРИ – РОЗВИВАТИ ЗДІБНОСТІ ШКОЛЯРІВ, ПРИЩЕПЛЮВАТИ УМІННЯ ПРИЙМАТИ ПРАВИЛЬНІ РІШЕННЯ. У РОЛЬОВИХ ІГРАХ ВИЯВЛЯЮТЬСЯ ОСОБИСТІСТЬ УЧНЯ, ЙОГО ЗДІБНОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ НА МАЙБУТНЄ.  ЩОБ УРОК БУВ ЦІКАВИМ І ЕФЕКТИВНИМ, НА ЙОГО РІЗНИХ ЕТАПАХ МОЖНА ВИКОРИСТАТИ ВІКТОРИНИ, КРОСВОРДИ ЗА ТЕМАМИ УРОКУ ЧИ РОЗДІЛУ. СКЛАДАЮЧИ КРОСВОРД, УЧИТЕЛЬ МАЄ ДОТРИМУВАТИСЯ ВИМОГ ПРОВЕДЕННЯ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР. ПІД ЧАС ЦІЛЕСПРЯМОВАНОЇ ПІДГОТОВЧОЇ РОБОТИ УЧНІ РОЗВ’ЯЗУЮТЬ ЗАПРОПОНОВАНІ КРОСВОРДИ З ВИВЧЕНОЇ ТЕМИ. ОТЖЕ, КРОСВОРД, З ОДНОГО БОКУ, ВНОСИТЬ В УРОК ЕЛЕМЕНТ ГРИ, А З ІНШОГО – СПРИЯЄ ГЛИБШОМУ ЗАСВОЄННЮ ВИВЧЕНОГО. НА УРОКАХ ЗАКРІПЛЕННЯ ПРОЙДЕНОГО МАТЕРІАЛУ ЧИ ПОВТОРЕННІ, УЧНІ ЛЮБЛЯТЬ ПРАЦЮВАТИ ДИНАМІЧНИМИ ПАРАМИ. ПОПЕРЕДНЬО ВЧИТЕЛЬ ГОТУЄ КАРТКИ З 2-3 ПРАКТИЧНИМИ ЗАВДАННЯМИ З ТЕМИ, ЩО ВИВЧАЄТЬСЯ. ОДЕРЖАВШИ КАРТКУ, ДВОЄ УЧНІВ ПЕРШЕ ЗАВДАННЯ ВИКОНУЮТЬ СПІЛЬНО. ОДИН УЧЕНЬ ПОЯСНЮЄ ІНШОМУ, ЯК ПОТРІБНО ВИКОНУВАТИ ЗАВДАННЯ, А ТОЙ СЛУХАЄ, ЗАПИТУЄ АБО ВИСЛОВЛЮЄ СВОЄ РОЗУМІННЯ. ДРУГЕ І ТРЕТЄ ЗАВДАННЯ ДІТИ ВИКОНУЮТЬ САМОСТІЙНО, ЗАНОТОВУЮЧИ ЇХ ДО ЗОШИТІВ, А ПОТІМ ПЕРЕВІРЯЮТЬ ОДИН ОДНОГО З ВІДПОВІДНИМ КОМЕНТУВАННЯМ ДОПУЩЕНИХ ПОМИЛОК.   ГРУ МОЖНА ПРОПОНУВАТИ НА ПОЧАТКУ УРОКУ. ТАКІ ІГРИ МАЮТЬ ЗБУДИТИ ДУМКУ УЧНЯ, ДОПОМОГТИ ЙОМУ ЗОСЕРЕДИТИСЬ І ВИДІЛИТИ ОСНОВНЕ, НАЙВАЖЛИВІШЕ, СПРЯМОВУВАТИ УВАГУ НА САМОСТІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ. ІНКОЛИ ГРА МОЖЕ БУТИ НІБИ ФОНОМ ДЛЯ ПОБУДОВИ ВСЬОГО УРОКУ. КОЛИ Ж УЧНІ СТОМЛЕНІ ЇМ ДОЦІЛЬНО ЗАПРОПОНУВАТИ РУХЛИВУ ГРУ. ІГРИ ВАЖЛИВО ПРОВОДИТИ СИСТЕМАТИЧНО І ЦІЛЕСПРЯМОВАНО НА КОЖНОМУ УРОЦІ, ПОЧИНАЮЧИ З ЕЛЕМЕНТАРНИХ ІГРОВИХ СИТУАЦІЙ, ПОСТУПОВО УСКЛАДНЮЮЧИ І УРІЗНОМАНІТНЮЮЧИ ЇХ У МІРУ НАГРОМАДЖЕННЯ В УЧНІВ ЗНАНЬ, ВИРОБЛЕННЯ ВМІНЬ І НАВИЧОК, ЗАСВОЄННЯ ПРАВИЛ ГРИ, РОЗВИТКУ ПАМ’ЯТІ, ВИХОВАННЯ  КМІТЛИВОСТІ, САМОСТІЙНОСТІ, НАПОЛЕГЛИВОСТІ ТОЩО[2,С.80].. ГРА Є ЕФЕКТИВНИМ ЗАСОБОМ НАВЧАННЯ, ЩО ОХОПЛЮЄ РІЗНІ ВИДИ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (СЛУХАННЯ, ГОВОРІННЯ, ЧИТАННЯ, ПИСЬМО), ВОНА ДОПОМАГАЄ В ОВОЛОДІННІ ІНОЗЕМНОЮ МОВОЮ, А КРІМ ТОГО УЧНІ ВІДЧУВАЮТЬ ЕМОЦІЙНЕ ЗАДОВОЛЕННЯ ЯК У ПРОЦЕСІ ГРИ, ТАК І ПРИ ДОСЯГНЕННІ РЕЗУЛЬТАТІВ.       З       ЗАЛЕЖНО ВІД УМОВ, ЦІЛЕЙ І ЗАВДАНЬ, ПОСТАВЛЕНИХ ВИКЛАДАЧЕМ ІНОЗЕМНОЇ   МОВИ, ГРА (СПОКІЙНА ДИДАКТИЧНА, РУХЛИВА АБО ОБМЕЖЕНО РУХЛИВА) ПОВИННА ЧЕРГУВАТИСЯ З ІНШИМИ ВИДАМИ РОБОТИ. ПРИ ЦЬОМУ ВАЖЛИВО ПРИВЧАТИ ДІТЕЙ РОЗМЕЖОВУВАТИ ГРУ І УРОК. ТАКИМ ЧИНОМ, ҐРУНТУЮЧИСЬ НА ВИЩЕ СКАЗАНОМУ , МОЖНА СТВЕРДЖУВАТИ, ЩО ГРА ЯК ЗАСІБ  ГАРАНТУЄ ПОЗИТИВНИЙ ЕМОЦІЙНИЙ СТАН, ПІДВИЩУЄ ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ І ЗАЦІКАВЛЕНІСТЬ ПЕДАГОГІВ І УЧНІВ, У ВІДМІННОСТІ ВІД МОНОТОННОГО ВИКОНАННЯ ПЕВНИХ ЗАВДАНЬ, ЩО ПРИЗВОДИТЬ ДО НАПІВСОННОЇ ОБСТАНОВКИ  В КЛАСІ. В ЦІЛОМУ, НА УСІХ ЕТАПАХ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ, ГРА СПРИЙМАЄТЬСЯ ЯК ЦІКАВЕ, ЯСКРАВЕ, НЕОБХІДНЕ ДЛЯ ЇЇ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЗАНЯТТЯ , І ЧИМ СТАРШИЙ ШКОЛЯР, ТИМ БІЛЬШЕ ВІН ВІДЧУВАЄ ЗНАЧЕННЯ ГРИ. У ЗВ'ЯЗКУ З ЦИМ МОЖНА ЦІЛКОМ ПОГОДИТИСЯ З ДУМКОЮ ВІДОМОГО ПЕДАГОГА ШАЦЬКОГО С. Т., ЯКИЙ ПИСАВ,  ЩО ГРА - ЦЕ ЖИТТЄВА ЛАБОРАТОРІЯ ДИТИНСТВА, ЯКА ДАЄ ТОЙ АРОМАТ, ТУ АТМОСФЕРУ МОЛОДОГО ЖИТТЯ, БЕЗ ЯКОГО ЦЯ ПОРА ЇЇ БУЛА ДАРЕМНА ДЛЯ ЛЮДСТВА. САМЕ В ГРІ Є НАЙБІЛЬШ ЦІННЕ ЯДРО РОЗУМНОЇ ШКОЛИ ДИТИНСТВА . АЛЕ, ЯК ЗГАДУВАЛОСЯ РАНІШЕ, НЕ ВАРТО ЗАХОПЛЮВАТИСЯ, ПАМ'ЯТАЮЧИ ПРО ТЕ, ЩО ГРА НЕ ДИВЛЯЧИСЬ НА УСІ ЇЇ ПОЗИТИВНІ МОМЕНТИ, ЦЕ ТІЛЬКИ ЗАСІБ, МЕТОД УЧБОВОЇ РОБОТИ, А МЕТОЮ ЗАЛИШАЄТЬСЯ ОСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ І ПРИДБАННЯ ЗНАНЬ.             ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ З ВИКОРИСТАННЯМ ІГРОВОГО МАТЕРІАЛУ ВІДПОВІДНО ДО ВИМОГ ШКІЛЬНОЇ ПРОГРАМИ З УРАХУВАННЯМ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ТА ПІЗНАВАЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ УЧНІВ СВОЇМ ЗМІСТОМ СПРЯМОВАНІ НА РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ ТА САМОСТІЙНУ ПОШУКОВУ РОБОТУ ШКОЛЯРІВ. ІГРИ НЕ ПІДМІНЯЮТЬ ІНШІ ФОРМИ І ВИДИ РОБОТИ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ, А ТІЛЬКИ ДОПОВНЮЮТЬ ЇХ. ВОНИ СПРИЯЮТЬ ДОСЯГНЕННЮ ВИСОКОЇ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ЗАНЯТЬ ТА ВИХОВУЮТЬ ЛЮБОВ ДО АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ. ІГРОВІ СИТУАЦІЇ ЗАНЯТЬ ПОВИННІ МОДЕЛЮВАТИ ДИТЯЧЕ СПІЛКУВАННЯ, ІГРИ, АНАЛОГІЧНІ ІГРАМ РІДНОЮ МОВОЮ, ПОЄДНУВАТИ МОВЛЕННЄВІ ТА НЕ МОВЛЕННЄВІ ДІЇ, ВЕРБАЛЬНЕ ТА НЕВЕРБАЛЬНЕ СПІЛКУВАННЯ, ВІЗУАЛЬНЕ ТА ЗВУКОВЕ ПОДАННЯ ІНФОРМАЦІЇ, ВИКОРИСТАННЯ АНГЛОМОВНИХ СОЦІОКУЛЬТУРНИХ ДЖЕРЕЛ, АДРЕСОВАНИХ ДІТЯМ (ПІСНІ, ВІРШІ, ІГРИ ). ОСОБЛИВА УВАГА МАЄ ПРИДІЛЯТИСЯ ЛОГІЧНІЙ ПОСЛІДОВНОСТІ, ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ ВИКОРИСТАННЯ РЕЦЕПТИВНИХ, РЕПРОДУКТИВНИХ, ПРОДУКТИВНИХ, КОМУНІКАТИВНИХ ТА УМОВНО-КОМУНІКАТИВНИХ ВПРАВ. З УРАХУВАННЯМ ІНТЕГРОВАНОГО І ДІЯЛЬНІСНОГО ПІДХОДІВ, ЯКІ АКТИВНО ВПРОВАДЖУЮТЬСЯ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС СУЧАСНОГО  ШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ, ЗАНЯТТЯ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ МАЮТЬ ОРГАНІЧНО ІНТЕГРУВАТИ У СВОЇЙ СТРУКТУРІ ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ, ЗНАЧУЩІ ДЛЯ РОЗВИТКУ ШКОЛЯРА. ТАК, НА ТЛІ МОВЛЕННЄВОГО СПІЛКУВАННЯ ТА ІГРОВОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ ПЕДАГОГ ВИКОРИСТОВУЄ ЕЛЕМЕНТИ: РУХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (ФІЗКУЛЬТПАУЗИ З КІЛЬКОХ ПРОСТИХ ВПРАВ У СУПРОВОДІ ОКРЕМИХ ВКАЗІВОК, КОМАНД ЧИ РИМОВАНИХ ТЕКСТІВ; РУХЛИВІ ІГРИ; РУХОВІ ВПРАВИ; ІМІТАЦІЇ РУХІВ ТВАРИН ЧИ ПРЕДМЕТІВ); ОБРАЗОТВОРЧОСТІ (МАЛЮВАННЯ ЗА ІНСТРУКЦІЄЮ ВЧИТЕЛЯ); ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (ДОРУЧЕННЯ ІЗ САМООБСЛУГОВУВАННЯ, ГОСПОДАРСЬКО-ПОБУТОВОЇ ПРАЦІ, ЧЕРГУВАННЯ НА ЗАНЯТТЯХ); ТЕАТРАЛІЗОВАНОЇ (ДРАМАТИЗАЦІЇ, ТЕАТРАЛІЗАЦІЇ ІЗ СЕРІЄЮ ПОПЕРЕДНІХ РЕПЕТИЦІЙ); МУЗИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (СПІВ, ТАНЦЮВАЛЬНІ  РУХИ ДО ПІСЕНЬОК,  РУХЛИВИХ ІГОР ТА ІН. ).